Освітня програма на 2022-2023 навчальний рік

Дата: 01.09.2022 13:17

Кількість переглядів: 29

СХВАЛЕНО                                                        ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою                                                наказом  Галицького ліцею

Галицького ліцею ім. Я .Осмомисла                     ім. Ярослава Осмомисла                         

протокол №1від 31.08.2022 р.                                від 31.08.2022 р. № 102                

Голова педагогічної ради                                       Директор ліцею                     

            Людмила МУСЯКЕВИЧ                         ______   Людмила МУСЯКЕВИЧ

    ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

       Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла

        Галицької міської ради

      Івано-Франківської області

       на 2022-2023 навчальний рік

                                2022

І Загальні положення освітньої  програми

Кількість класів у закладі – 42

В опорному – 30 класів: початкова школа – 12 класів, гімназія – 14 класів, ліцей – 4 класи,

у філії №1 – 9 класів: початкова школа – 4 класи, гімназія – 5 класів,

у філії №2 – 3 класи: початкова школа – 1 клас, гімназія – 2 класи,

У тому числі в закладі функціонує 8 класів з інклюзивним навчанням:

в опорному закладі – 3 класи,

у філії №1 – 3 класи,

у філії №2 – 2 класи.

Організовано індивідуальну форму здобуття освіти для  85 учнів:

• сімейна форма навчання для 71учня : ліцей – 51 учень; філія 1 – 16 учнів; філія 2 – 4 учні;
• педагогічний патронаж для 9 учнів філії 2 (менше 5 учнів у класі);
• педагогічний патронаж  по хворобі  для 5 учнів:  4 учнів в опорному закладі, 1 учень у філії № 1.

У ліцеї функціонує 6 класів, які навчаються за програмою НПП «Інтелект України».

Режим роботи ліцею:

мова навчання – українська,

режим навчання – п’ятиденний,

початок уроків – о 8.00 годині,

тривалість уроків:

у 1-х класах – 35 хвилин,

у 2-4 класах – 40 хвилин,

у 5-11 класах – 45 хвилин.

Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після завершення основних занять з обов’язковою перервою за окремим розкладом.

Гранична наповнюваність класів встановлена згідно Закону України «Про загальну середню освіту»;

середня наповнюваність класів закладу становить 19, по опорному закладу – 23, по філії №1 - 12, по філії №2 – 3 учні.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької міської ради 

Івано-Франківської області для початкової школи

         Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти, який надає початкову освіту (початкової школи), складена на виконання Закону України «Про освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» зі змінами, внесеними ПКМУ від 24.07.2019 року №688, від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної середньої освіти», на основі типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затверджених наказами Міністерства освіти і науки від 08.10 2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» від 08.10.2016 року №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти» від 02.11.2016 р. №1319 «Про типові навчальні плани науково-педагогічного проекту «Інтелект України» цикл І (1-2 класи), цикл ІІ (3-4 класи)», затвердженого наказом МОНУ від 02.11.2016 року №1319 зі змінами, лист МОНУ від 06.08.2020 року №01/01- 23/929 «Щодо результатів експертизи освітньої програми»;  листа ДСЯО України від 06.08.2020р. «Щодо результатів експертизи освітньої програми»,  листа МОН № 1/10258-22 від 06.09.2022 року «Про організацію освітнього процесу дітей з ООП у 2022-2023 н.р.»,  листа Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України від 21.05.2018 №2.2-1250, 2.2-1255 Формувальне оцінювання учнів 1 класу», наказу МОН України від 27 серпня №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018, наказом МОНУ № 268 від 21.03.2018р., наказу МОН від 13.07.2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»,  листа МОН України від 19.08.2022 року № 1/9530-22 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у ЗЗСО у 2022-2023 н.р.» .

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів: дитиноцентризму і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання;  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані  курси;  творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;  адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Типова освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх 4 компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

2.1.  Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання

за даною освітньою програмою

           Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років відповідно до Закону України «Про освіту». Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

2.2. Загальний обсяг навчального навантаження та

його розподіл між освітніми галузями у 1-4 класах. Навчальні плани.

Типова освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів; очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів по 23 год/т – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів по 25 год/т – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів по 26 год/т– 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів по 26 год/т – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах школи І ступеня.

На основі освітньої програми в ліцеї складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості закладу освіти, кадровий потенціал та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів  (додатки 1-7).

Освітня програма  має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами, у 3АБ класах створено індивідуальну освітню траєкторію для учнів, що потребують особливих умов навчання. У 2 класах філії 1та філії №2, 4А класі опорного закладу  організовано інклюзивне навчання.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використаний на  проведення індивідуальних занять, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення ліцею.

          Варіативна складова навчального плану розподілена наступним чином:

курс за вибором:

• «Основи християнської етики» (Програма “Основи християнської етики 1-11  класи” для закладів загальної середньої освіти автори Сохань Г.С., Гусаков І.М. та ін)  у 1-4 класах по 1 год, окрім класів, які навчаються за НПП «Інтелект України».

         Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-4 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні інформатики, української мови, англійської мови,  відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки  інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів, в тому числі й варіативний модуль «Ритміка» у 1-4 класах – по 1 год., відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.  

2.3. Форми організації освітнього процесу

Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів  (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей. 

За потреби ліцей може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року.

У 1-4  класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання: дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, різні типи уроку,  екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. 

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

2.4. Опис інструментарію оцінювання

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. 

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному та формувальному оцінюванню. 

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. 

Здобувачі початкової освіти проходять моніторинг якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2.5.Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти, визначених відповідним державним

стандартом початкової освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. 

Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької міської ради 

Івано-Франківської області для 5-х класів

Організація освітньої діяльності в 5-х класах Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року,  схвалена розпорядженням Кабінету     Міністрів   України від14.12.2016 №988 Державного         стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. 

Метою повної загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про освіту» є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Освітня програма Галицького  ліцею Галицької міської ради Івано-Франківської області для 5-х розроблена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 «Про затвердження Типової  освітньої  програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (5АБ класи) та освітньої програми базової школи НПП «Інтелект України» (адаптаційний цикл 5-6 кл), наказ МОН України №520 від 03.06.2022 року, дод.4 (5В клас).

На основі освітньої програми в ліцеї складено робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості закладу освіти, кадровий потенціал та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з  бюджету (Додатки 8-11).

3.1.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною 

освітньої програмою.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Галицького  ліцею імені Ярослава Осмомисла  як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюють комісію, затверджують її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складають за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.02.2021 року № 160).

3.2. Загальний обсяг навчального навантаження

 і його розподіл за освітніми галузями

5АБ класи

** всього 13 з  другою іноземною мовою як вибірковий освітній компонент (2 год), який не включається до максимального показника навчального навантаження даної галузі.

3.4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом.

Модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, Галицький ліцей під час формування переліку даних програм враховував низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу,  ресурсне забезпечення  закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей.

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми педагоги ліцею  ставили  акцент на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма ліцею є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки будуть реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі ліцею охоплюють досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Педагоги Галицького ліцею здійснили вибір модельних навчальних програм з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року).

                На педагогічній раді ліцею  від 31.08.2022 року, протокол № 1, схвалено до використання навчальні програми, розроблені на основі модельних з наступних предметів:

        1). Навчальні програми з предметів «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво», складені на основі модельної програми «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори Кондратова Л.Г. та ін..) з розподілом годин - музичне мистецтво 1 год, образотворче мистецтво 1 год. Оцінки  семестрові та річні виводяться за курс на основі оцінок з даних предметів.

2). Навчальні програми «Трудове навчання. Технічні види праці (хлопці)» та «Трудове навчання. Обслуговуючі види праці (дівчата)», складені на основі модельної програми «Технології 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (Ходзицька У.Ю., Горобець О.В. та ін.), з розподілом годин для хлопців і дівчат на паралелі по 1 год./тиждень.

          На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.

           Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. 

          Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. 

          Автономія вчителя забезпечується академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

3.5. Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів  (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей. 

За потреби ліцей відповідно до Статуту закладу може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), педагогічний патронаж), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року.

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 5-ті  класи діляться на  групи під час проведення занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.

3.6.Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-х класів

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. 

Відповідно до рішення педради від 31.08.2022  року (протокол № 1), з метою моніторингу за освітньою траєкторією кожного учня та для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, у першому семестрі 5-го класу у вересні-жовтні (І чверть) буде здійснюватися адаптаційний період. З листопада (з ІІ чверті) оцінювання навчальних досягнень учнів відбуватиметься за рівневою шкалою. Окрім  формувального оцінювання (оцінювання для навчання) буде використовуватись поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне)  оцінювання результатів навчання учнів, які здійснюватимуться за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами: «початковий (П)», середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)», одночасно супроводжуватиметься вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці (а не на помилки або невдачі).

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального  здійснювати у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання  діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу.

Під час виставлення поточних оцінок учитель має усвідомлювати, які саме результати навчання було оцінено на певному уроці, за підсумками виконання певного виду навчальної діяльності чи певного завдання з підручника.

Тематична оцінка має відповідати певній групі або кільком групам результатів навчання. Наприклад, під час оцінювання теми 1 відбувається оцінювання результатів навчання з групи 1 та групи 2.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

 Поточне формувальне оцінювання здійснюється з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюватиметься з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою.

Педагоги впроваджуватимуть поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Зворотний зв’язок для учнів має бути зрозумілим і чітким,   доброзичливим і своєчасним. Вчителям акцентуватимуть увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально.

  Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

              У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати орієнтовні критерії, наведені у Методичних рекомендаціях, затверджених наказом МОН України від 01.04.2022 року № 289 та листі МОН України від 19.08.2022 року № 1/9530-22 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у ЗЗСО у 2022-2023 н.р.» .

Підсумковому оцінюванню (тематичному, семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. 

Семестрове оцінювання здійснюють на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень і вираховують як середнє арифметичне. Перед семестровою оцінкою в колонках без дати виставляють оцінки за кожну групу загальних результатів навчання.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі при виставленні річної оцінки педагоги орієнтуватимуться на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів вчителі керуватимуться такими категоріями критеріїв:

• розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
• комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
• планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
• рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

        Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

           Отже, для учнів 5-х класів у першому семестрі 5-го класу у вересні-жовтні (І чверть) буде здійснюватися адаптаційний період. З листопада (з ІІ чверті) оцінювання навчальних досягнень учнів відбуватиметься за рівневою шкалою. Окрім  формувального оцінювання (оцінювання для навчання) буде використовуватись поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне)  оцінювання результатів навчання за рівневою шкалою у І семестрі та за  12- бальною шкалою оцінювання у ІІ семестрі та при виставленні річного оцінювання. Перехід з рівневої у бальну систему оцінювання буде здійснюватися відповідно до наказу МОН № 289 від 01.04.2022 р та листа МОН України від 19.08.2022 року № 1/9530-22.

В  кінці навчального року оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької міської ради 

Івано-Франківської області для 6-9-х класів

 Освітня програма закладу загальної середньої освіти, який надає  базову середню освіту (гімназії), розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04 2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», типового навчального плану за НПП «Інтелект України», наказ МОН України від 03.02.2021 року №140, листа МОН № 1/10258-22 від 06.09.2022 року «Про організацію освітнього процесу дітей з ООП у 2022-2023 н.р.»

Типова освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 4935 годин/навчальний рік: для 6-х класів по 34 год/т– 1190 годин/навчальний рік, для 7-х класів по 35 год/т – 1225 годин/навчальний рік, для 8-х класів по 36 год/т – 1260 годин/навчальний рік, для 9-х класів по 36 год/т – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл  навчального навантаження  на тиждень окреслено у робочих навчальних планах (Додатки 9,12-18).

Освітня програма  має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами, у 8 класі філії №1, 9В класі опорного закладу створено індивідуальну освітню траєкторію для учнів, що потребують особливих умов навчання. У 6 класі філії №1 та філії №2, 7БВ класах опорного закладу  організовано інклюзивне навчання.

4.1.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною 

освітньої програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла  як до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти) і завершили навчання у 5 класі, отримавши свідоцтво навчальних досягнень.

4.2. Навчальний план для 6-9 класів

Галицького ліцею імені  Ярослава Осмомисла

Робочі навчальні плани гімназії складено відповідно до Державного стандарту  та наказів поданих вище.

Варіативна складова робочих навчальних планів гімназії визначається, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості Прикарпаття, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в робочих навчальних планах.

У 6Б, 8АБВ, 9В класах здійснюється поглиблене вивчення предметів: «Українська мова», «Англійська мова», «Математика». Тому, враховуючи індивідуальні запити та інтереси учнів, вимоги, зазначені у Статуті ліцею, варіативна складова робочих навчальних планів гімназії використовується на:

- підсилення предметів інваріантної складової . У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора з навчально-виховної роботи. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

- запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію (польська мова, німецька мова, основи християнської етики, українознавство, трудове навчання, «Вчимося жити у громаді», креслення);

- індивідуальні та групові заняття.

З метою задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів формуються динамічні групи для поглибленого вивчення математики, англійської мови з числа учнів 8АБВ класів, які обирають по одному предмету для поглибленого вивчення в межах гранично допустимого навантаження на одного учня. Учні мають право змінювати вибір предметів з поглибленим вивченням після завершення навчальних семестрів в межах гранично допустимого навантаження на 1 учня.

Освітня програма  має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами, у 9-В класі створено індивідуальну освітню траєкторію для учня, що потребує особливих умов навчання, у 7БВ класах опорного закладу, 6 класі філії №2, 6,8 класах філії №1 організовано інклюзивне навчання.

 Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту робочі навчальні плани гімназії містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

У класах з поглибленим вивченням окремих предметів навчальне навантаження учнів збільшується до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» вчителі формують самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази ліцею.

Враховуючи кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу закладу освіти (обладнаний малий і великий спортивні зали) через варіативні модулі у 6-9 класах  реалізуються  лише окремі види спорту.

Для недопущення перевантаження учнів, враховуючи їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо) за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів педагогам дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (образотворче мистецтво, музичне мистецтво, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" гранична наповнюваність класів становить 30 учнів, середня - 22,3 учнів.

 Поділ класів на групи здійснюється у 6-9-х класах при вивченні інформатики, української мови,  англійської мови,  німецької мови відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Додаток 2 (п.4, п.8).

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

За потреби ліцей може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовуючи індивідуальну освітню траєкторію учня.

За необхідності у ліцеї освітній процес може організовуватись з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року.

4.3. Перелік навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом для 6-9 класів.

4.4. Опис форм організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.

Вибір форм організації освітнього процесу залежить від наявності необхідних ресурсів  (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. Окрім цього, на вибір тих чи тих форм організації освітнього процесу впливатимуть види діяльності, визначені в тих модельних програмах, які обирав ліцей. 

4.5. Опис інструментарію оцінювання

         Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. За рішенням педагогічної ради від 31.08.2022 року, протокол № 1, оцінювання результатів навчання з курсів за вибором «Основи християнської етики», «Креслення», німецька мова, польська мова, українознавство здійснюється  вербально. 

       Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації у 9 класі.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів 6-9 класів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів здійснюється у наступних формах: усна, письмова (графічна), цифрова, практична.

4.6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором; 

роботу в проектах; 

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 

Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла Галицької міської ради 

Івано-Франківської області ліцею

Освітня програма закладу освіти загальної середньої освіти, який надає профільну середню освіту (ліцей), розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Закону України «Про загальну середню освіту», на основі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу від 28.11.2019 року № 1493). Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,  для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік .

5.1.  Вимоги до осіб, які можуть розпочати

навчання за даною освітньою програмою

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Тобто, навчання за даною освітньою програмою повної загальної середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до ліцею, як закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової  середньої освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом про здобуття базової середньої  освіти).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов відповідно до нормативно-правих актів. 

5.2. Навчальний план ліцею

Галицького ліцею імені  Ярослава Осмомисла

          Робочий навчальний план для 10-11 класів  розроблено відповідно до Державного стандарту, наказів поданих вище. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів, а також передбачає години на курси за вибором, індивідуальні заняття, які є складовою частиною навчальних предметів і спрямовані на розвиток критичного мислення, виконання учнівських проектів та науково-дослідницьких робіт (Додаток 19).

Інваріантна та варіативна складові робочого навчального плану ліцею визначені, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості Прикарпаття, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази закладу, і відображені в робочому навчальному плані. У ліцеї здійснюється профільна підготовка  з  предметів: «Українська мова», «Математика».

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Алгебра», «Геометрія», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

На вивчення базових предметів «Математика» в 10А,11АБ класах, «Англійська мова» в 11АБ класах, «Історія України» в 11А класі, на підставі результатів опитування учнів та батьків відводиться додатково 1-2 години з варіативного складника навчального плану. «Математика» реалізується у навчальному курсі, що включає алгебру і початки аналізу та геометрію, розподіл годин між якими встановлює відповідна навчальна програма.

З метою задоволення індивідуальних освітніх потреб старшокласників всі учні ліцею складають індивідуальні освітні траєкторії на підставі яких сформовано  3 класи з  вивченням

- профільного предмета «Українська мова» (10-А 11-АБ класи) та 1 клас з вивченням профільного предмета «Математика» (10Б клас);

- базових предметів «Математика», «Історія України», «Всесвітня Історія», «Громадянська освіта»,  «Англійська мова», «Хімія», «Біологія і екологія», «Фізика», «Астрономія»,  «Географія», «Українська література»,  «Зарубіжна література», «Захист України»,  які вивчаються на  рівні стандарту. Факультативно вивчається математика у 11-Б класі та історія України в 11-А класі. Індивідуальні освітні траєкторії складаються в межах гранично допустимого навантаження на 1 учня.

Визначена кількість тижневих годин на вивчення базових предметів з врахуванням індивідуальних та групових занять має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами: «Інформатика» і «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку відповідно до результатів опитування учнів навчальний план кожного класу включає два предмети, які одночасно вивчаються в 10 і 11 класах (по 1,5 год./тиждень).

Для недопущення перевантаження учнів (за їх бажанням) вчителі можуть враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). В такому випадку при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Повноцінність профільної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які фінансуються з бюджету. Поділ класів на групи при вивченні предмета «Інформатика» здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» зі змінами.

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 143 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” та наказу МОН від 31.03.2020 № 464 “Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” назву навчального предмета “Захист Вітчизни” змінено на “Захист України”. 

Типовою освітньою програмою у 2022/2023 навчальному році на вивчення предмета “Захист України” передбачено у 10-11 класі (рівень стандарту)- 1,5 (інваріантна складова).

Вивчення предмета «Захист України» проводиться окремо для юнаків та дівчат (відповідно до листа-роз’яснення МОН України від 09.10.2002 № 1/9-444 та методичних рекомендацій щодо викладання предмету «Захист України» у 2022-2023 нр). Навчальний предмет при цьому в обох випадках носить назву «Захист України» з уточненням «Основи медичних знань» для групи дівчат. Поділ класів на групи юнаків та дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі, при цьому кількість учнів у групі повинна бути не менше 5 чоловік. Дівчата за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) можуть навчаються за програмою для групи юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами (за подачі відповідних документів: довідки про стан здоров’я, заяви батьків, довідки із релігійної організації) не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за програмою для групи дівчат.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

5.3. Перелік навчальних програм 

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня 

5.4.  Форми організації освітнього процесу

Освітній процес в ліцеї організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою ліцею та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

За потреби ліцей може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією.

В разі потреби у ліцеї організовується освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 року «Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття освіти».

5.5. Опис інструментарію  оцінювання

         Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану, крім факультативних занять. 

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів 10-11 класів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація у формі ЗНО.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у табелі, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів здійснюється у наступних формах: усна, письмова (графічна),цифрова, практична.

5.6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором; 

роботу в проектах; 

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у Галицькому ліцеї імені Ярослава Осмомисла, ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти Галицького ліцею ім. Ярослава Осмомисла схвалена педагогічною радою (протокол №13 від 12.06.2020 р, наказ №65 від 12.06.2020 р.), висвітлена на сайті закладу та базується на наступних компонентах:

А) кадрове забезпечення освітньої діяльності  

Б) навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає вимогам навчальних програм

В) матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

Усі компоненти висвітлені на сайті закладу.

Початкова школа працює в окремому корпусі типового приміщення та в центральному корпусі, включає 15 кабінетів початкових класів    опорного закладу, малий спортивний зал, а також 4 навчальні приміщення філії №1, 4 навчальні приміщення філії №2.

Гімназія та ліцей опорного закладу працюють в типовому приміщенні, яке включає 32 навчальні кабінети, з них, 2 математики, 2 інформатики, 1 географії, 1 біології, 1 фізики, 1 хімії, 2 іноземної мови, 3 майстерні для трудового навчання, 1 Захисту України, 1 спортивний зал, тир. Гімназія і початкова школа філії №1 розташовані в пристосованих приміщеннях, з них 1 кабінет фізики, 1 кабінет інформатики, 1 кабінет хімії та біології, спортивна кімната, 1 майстерня. Гімназія і початкова школа філії №2 розміщені в пристосованих приміщеннях- це 5 навчальних кабінетів, з них, 1 кабінет історії.

Якість проведення освітнього процесу забезпечують педагоги з відповідною повною вищою освітою та  встановленим рівнем кваліфікації. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) здійснюється щорічно відповідно до Стратегії розвитку закладу освіти та плану роботи на 2022/2023 н.р..

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами.

Освітня програма сформована на основі Типових освітніх програм, схвалена педагогічною радою Галицького ліцею ім. Ярослава Осмомисла (протокол №1 від 31.08.2022р.).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів розміщені на сайті ліцею.

Освітня програма оприлюднюється на сайті ліцею.

« повернутися