Міжнародний день рідної мови
Рідна мова - це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші і найніжніші струни людської душі. В ній чується голос предків, відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу. Вона є тим найдорожчим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує усі покоління в одне історичне ціле.
Мова - це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших митців.
Українська мова почалася з писемності, витоки якої сягають сивої давнини.
Наша мова звучала у творах Нестора-літописця, повчанні Мономаха, Галицькому Євангелії, Слові о полку Ігоревім, Пересопницькому Євангелії, Острозькій Біблії, "Енеїді" Котляревського, Шевченковому Кобзареві. Нею говорить серце й душа рідної землі.
Українською мовою промовляє дух нашої свободи.
В час, коли українська земля здригається від вибухів ракет, українське Слово зазвучало по-особливому, набуло глибшого змісту, прорвало кордони й торкнулося серця кожного європейця, полинуло за океан, але, на жаль, ототожнилося з болем, втратою, кров'ю...
Але ніякі ворожі багнети не змусять його замовчати.
Ми доведемо світові, що мова не стане фактором відчуження, ознакою сепаратизму, а кодом порозуміння, містком єднання між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем, адже вона має чим живитися.
Карпатська говірка, поліський діалект, слобожанський говір, південний акцент, мелодійний полтавський гомін, немов життєдайні струмочки, грайливо перешіптуючись, наповнюють цілюще джерело рідної мови, збагачуючи й забарвлюючи її своїми особливостями.
Бажаю усім нам берегти й утверджувати українську мову. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління плекаймо у душі любов до рідної мови, щоб жити за словом, з якого почалася УКРАЇНА.
